«Тарас. Повернення» Фільм Тарас. Повернення дивитись онлайн

Nơi chia sẽ những hình ảnh, câu chuyện của các bậc Thiền sư

«Тарас. Повернення» Фільм Тарас. Повернення дивитись онлайн

Gửi bàigửi bởi yrxcsjzgxrao » Thứ 3 15/09/20 7:45

«Тарас. Повернення» Тарас. Повернення кіно онлайн

Hình ảnh



Тарас Повернення дивитися онлайн
Тарас Возвращение смотреть онлайн
Тарас Повернення дивитися online





«Тарас. Повернення» Тарас. Повернення дивитись онлайн
























Тарас. Повернення фільми онлайн дивитися Тiй дiвчинi пiп дав iмення Минодора, а люди на селi звали її Нимидорою. Тим часом почали надiлять селян землею. Пан забрав собi кращi землi по долинi, над рiчкою, а половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками. Одна така гора припала й Джерi i його зятевi. Та гора була така крута, що у великi дощi рiлля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору. Опрiч того, пiд панськi землi одiйшов лiс, а в тому лiсi були людськi садки. Тi садки належались до хазяїнiв споконвiку. Вони росли по балцi серед густого лiсу. Там був i садок Джерин; там стояла з давнiх-давен пасiка його батька. Смотреть онлайн "Тарас Шевченко" ("Taras Shevchenko"). А тут саме настав час платить подушне. Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, i надумав продати кабана, що годували к Рiздву. Продали кабана, а самi зостались без сала й цiлi М’ясницi їли пiсний борщ та пiсну кашу, неначе в пiст. – А зась! Не діждеш ти мене сміттям годувати. Нагодуй свого Карпа, – сказала Мелашка і почала змітати сміття докупи до порога. .

«Тарас. Повернення» Тарас. Повернення - фильм дивитись онлайн

– Я свiту за слiзьми не бачила, я про вас i забула. – Стара мати заголосила на ввесь двiр, а за нею й Нимидора, вертаючись у хату з колискою. Як той звiр кидається на товаряку, так кинувся Микола на Бжозовського лiжко i налапав пановi ноги. Пан схопивсь, з переляку втратив голос i не мiг навiть крикнуть: як блискавка, мигнула в його головi думка про Миколу й вербiвських бурлак. Микола однiєю рукою вхопив пана за ногу, а другою почав давать стусани в груди. В хатi було поночi, як у льоху. Бжозовський звився, як уж, та й шугнув просто в дверi, як сполоханий пiвень. Бурлаки не знали, де дверi, i тiльки крутились по хатi. Пан перебiг прихожу, де спав осавула, i побоявся бiгти надвiр: в його була думка, що коло дверей засiли на вартi i стережуть його другi бурлаки. Бжозовський налапав сiнешнi дверi i в одну мить кинувся по дверях на горище. В сiнях, на його щастя, не було стелi. Вiн видряпався по дверях на горище й кинувся бiгти. Одначе бiгти не було куди: вiн вдарився лобом об крокву i поколов собi лице куликом. Од переляку на його лобi виступив холодний пiт. Вiн присiв у самiсiнькому куточку пiд покрiвлею.

«Тарас. Повернення» “Тарас. Повернення”

Український актор театру і кіно ОЛЕГ ВОЛОЩЕНКО втілив у фільмі «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка таємного агента з Петербургу, який прибув до Новопетровського укріплення в казахські степи, щоб вирішити долю Шевченка. Поручник фон Ферт – придуманий Денисенком персонаж. Німець за походженням, вчився у високих школах в Європі. Був філософом, поціновувачем мистецтва. Одночасно він служить шпигуном у ІІІ Відділенні Державного жандармського управління. Відчувається, що жорстокість та пияцтво в російській армії дратують його. Із книги «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка ми дізнаємося, що фон Ферт належав до масонських лож Європи та Росії. Таємний агент поставлений перед ділемою. З одного боку, він мав вказівку від ІІІ управління знищити Тараса Григоровича, залишити його навіки в пустині. З іншого боку, масони дали вказівку фон Ферту залишити Шевченку життя. То який вибір зробить таємний агент, ви дізнаєтеся із фільму. – Отак i треба нашому пановi! – гомонiли чоловiки. – Добрий заробiток матиме пан на хлiбi цього року. «Чорна, як сам чорт, – подумала Кайдашиха, – ще перелякає мого чоловіка».

«Тарас. Повернення» Тарас. Повернення смотреть кино

І чим, властиво, він був такий щасливий у ту пору? Він і досі чує подих того щастя, але як воно прийшло, в чім проявляло себе, він не міг би сказати. Він не говорив їй любовних признань, не чув від неї ані найменшого натяку на любов, не цілував її уст, не доторкався її пахучого волосся, ледве що при кождім баченні і розставанні стискав легенько її руку. Але він чув, що стіна відчуження не існувала між ними, силою своєї любові чув, здавалось йому, кождий рух її душі, чув тиху гармонію тої душі, любувався кождим поривом її волі. Коли приходив на лекцію, заставав її в салоні; він знав, що завсіди перед його приходом вона встане від фортеп’яна і вийде йому назустріч до салону – часом з котрою з панночок, а часом сама. Вона тихо, лагідно всміхалася, подавала йому руку, часом промовляла кілька слів, повних тихої щирості, але далеких від усякого сентименталізму або іронії, привітно, спокійно, натурально, як коли б говорила до любого брата. І ся гармонійність розливалася довкола неї, мов проміння довкола лампи, і під її впливом він робився також спокійним, чистим і щирим. Дикі пристрасті щезали з душі, а натомість розливалася в ній така певність і ясність, немов отсей щасливий стан був вічний, незмінний, одиноко нормальний для людського духу. Він сідав до фортеп’яна і починав грати зразу обов’язкові вправи, потім свої улюблені народні пісні в композиції Лисенка. Він знав, що перші згуки тих чудових акордів відразу змінять фізіономію школи і приваблять до його покою всіх його товаришок. Регіна приходила остатня. Вона сідала оподалік, але так, що могла бачити Євгенієве лице. Євгеній, граючи напам’ять, не зводив із неї очей. Стрічаючися з нею поглядом, він уже не бентежився, не мішався; так само й вона спокійно видержувала його погляд. Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого чуття, а в її погляді читав, що й вона почуває до нього щось більше простої цікавості. А попрощавшися з нею на вулиці, він виносив із того короткого товаришування з любою дівчиною стільки енергії, душевної твердості і чистого підйому чуття, що цілоденна праця була йому легкою. З подвоєною силою він учився до екзаменів, не дбаючи ні про що більше. Він не укладав собі планів будущого, бо пощо? Адже вона, його найкраща будущина, тут, близько нього. Адже завтра він буде міг знов заглянути в її очі, стиснути її руку, дихати тим самим повітрям, що й вона. Тільки одна постанова й була у нього: зробивши докторат, він поговорить з нею про їх спільну будущину. До того часу вже недалеко, – значить, нічого забігати наперед. Так минали йому дні за днями, тижні за тижнями. Надійшли Різдвяні свята. В фортеп’яновій школі зроблено ферії – аж до посту. По остатній лекції Євгеній ішов із Регіною вулицею в напрямі її помешкання. – Приставайте, коли хочете. Половина наловленої риби буде моя, а половина ваша. Неводи мої, а харч будемо платить по половинi, а коли схочете випить, то горiлка буде ваша. Чи пристаєте на те? – спитав отаман, окинувши оком молодих, здорових бурлак.









































































































































































































































































.
Фильмы сотреть фильм фильмы онлйн #фильмы #Смотреть #кино #2020
yrxcsjzgxrao
 
Bài viết: 3654
Ngày tham gia: Thứ 4 19/08/20 19:19
Đến từ: Schwanfeld
Đã gởi: 0 lần
Đã nhận: 0 lần

Share On:

Chia sẽ Facebook Facebook Chia sẽ Twitter Twitter

Quay về Vườn Thiền


cron